Тара́с Григо́рович Шевче́нко — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч, демократ, противник кріпацького права. 

 В школі пройшов конкурс читців для учнів 5-11 класів на тему: "Шевченкове слово. У віках не старіє".

Цікавим акцентом програми став виступ шкільного бібліотекаря. Книжкова виставка на тему: " Шевченкове слово - крила для України" та прослуховування творів на слова Шевченка , створених як сучасними митцями,так і за допомогою інтелекту. 

Окрім того, слухачі взяли участь у вікторині про Шевченка , а в кінці всі читці отримали грамоти в окремих номінаціях .

 

                         12 березня —День здорового харчування 

Всесвітній день здорового харчування відзначається щороку  для популяризації раціонального раціону, профілактики хвороб (ожиріння, діабет) та здорового способу життя.

 День присвячений збалансованому споживанню білків, жирів, вуглеводів, клітковини та відмові від фастфуду для покращення якості життя. 

В школі проведенні класними керівниками бесіди про здорове харчування . 

 

Щороку 10 березня українці відзначають День Державного Гімну України - одного з головних символів національної ідентичності. Історія пісні «Ще не вмерла України» налічує понад півтора століття та тісно пов’язана з боротьбою за незалежність.

ислі 

 

 Леоніда Івановича Глібова (1827-1893),

 українського байкаря, поета-лірика, драматурга, педагога, редактора,

 громадського діяча.

 Його літературна спадщина  досить велика й різноманітна за жанрами. Українською мовою він написав 107 байок, понад 40 ліричних віршів, п’єсу-водевіль «До мирового», дві віршовані казки, понад півсотні віршованих загадок і відгадок та загадок-акровіршів.

Він був письменником-новатором, який відкрив справді нову сторінку історії розвитку  жанру байки в українській літературі другої половини XIX ст. Не випадково Іван Франко назвав Л. Глібова «найкращим українським байкописом», а його самого – творцем правдивих перлин української літератури

Байки видатного майстра слова Леонiда Глiбова — найвищий етап розвитку української класичної байки. Письменник мав великий вплив на наступні покоління українських байкарів, гумористів, сатириків, які вчились у нього високої художньої майстерності.

Вагомий вклад Л.Глібов зробив у дитячу літературу своїми загадками і акро-віршами. У загадках Л. Глібов виявився чудовим знавцем дитячої психології. Його загадки втілюють народну мудрість, в цікавій художній формі знайомлять дітей із навколишнім світом.

Залишив Глібов великий доробок: байки, пісенно-ліричні твори, вірші-загадки з відгадками, акровірші, які дуже подобаються дітям.

Українці святкують 25 лютого День української жінки - молоде свято, яке запропонували відзначати у Верховній Раді в 2023 році. Законопроєкт поки не ухвалено, тож згідно з законодавством такої події ще не існує. Але ідея її відзначати дуже сподобалась суспільству, тож святкування проводиться неофіційно.

Датою свята обрано день народження Лесі Українки. Ця поетеса уособлює риси, котрими славляться українські жінки: освіченість, честь, любов до рідної землі та незламну силу духу. 25 лютого у кожного є нагода надіслати привітання з Днем української жінки мамам, сестрам, донькам, подругам, колегам.

 Сьогодні щиро вітаємо кожну українську жінку з таким гарним святом. Миру, добра та достатку вам. Ви в нас найкращі!

                     Леся Українка — жінка, яка навчила українське слово звучати гордо.

Її часто намагалися зробити бронзовою: портрет на стіні, сторінка в підручнику, строгий профіль на банкноті. Але за цим образом — жива людина з тонким відчуттям краси, з іронією, пристрастю до музики і неймовірною внутрішньою дисципліною.

Вона виросла в родині, де українська мова була свідомим вибором, адже вже тоді українську мову заборонили вживати в публічній площині . Її мати — Олена Пчілка — виховувала дітей у повазі до культури й гідності. Та Леся не була чиєюсь “копією”. Вона рано навчилася відстоювати власний простір — у творчості, у переконаннях, у почуттях.

Її називали “єдиним мужчиною в українській літературі” — так сказав Іван Франко. Насправді ж у ній поєдналися твердість і ніжність. Вона могла писати драму про історичну несправедливість — і водночас створювати інтимні, майже шепітні рядки у листах.

Її дружба й листування з Ольга Кобилянська — це окрема історія жіночої солідарності й тонкого духовного зв’язку. А союз із Климент Квітка був партнерством двох однодумців: музика, фольклор, розмова на одній хвилі. Вона обирала близькість духу.

Леся не приймала мовчазної покори. У її текстах — гідність, що не схиляється. Її герої не живуть “як усі”, вони шукають правду, навіть якщо це складний шлях. Саме тому вона так сучасно звучить сьогодні.

Вона любила подорожі, сонце, музику. Вміла бути сильною — і водночас залишатися чутливою. В її постаті немає жалю — є світло й напруга творчої енергії.

Леся Українка — це не лише класика.

Це внутрішня свобода, яка не потребує дозволу.

У день її народження варто не лише згадати її ім’я, а й відкрити книгу, перечитати рядки, які стали частиною нашої душі. Бо Леся Українка — це не минуле. Це жива присутність України в слові.

                    Виставка  книг для учнів старших класів і для початкових класів , а також зібраний матеріал про Лесю Українку і розмішений  в папці "Леся Українка".

  В бібліотеці створений куток про Лесю Українку.

25 лютого, в центрі села Білобожниця біля погруддя Лесі Українки зібрались педагогічний колектив, учні й учениці Білобожницької ЗОШ І-ІІІ ступенів,, щоб відзначити 155-у річницю з Дня народження видатної української поетеси, драматурга і перекладачки.

За багаторічною традицією школи, учні поклали вінок вдячності до підніжжя пам'ятника нескореній мисткині.

Її життя — це тріумф волі над обставинами. Леся Українка була людиною дії, яка сама збудувала свій розум і свою долю. Вона не чекала на допомогу, а створювала можливості там, де їх не було.

Як співавторка нової української ідеї, Леся одною з перших заявила про те, що українська культура — це не про селянську хату, це про світовий рівень, про філософію та європейську глибину.

Нехай кожен рядок її поезії нагадує нам, що ми – нація вільних, сильних і незламних людей.

Бо доки живе велике слово українського народу, доти живе й наш непереможний дух.

 

                                         20 лютого — День пам’яті Героїв Небесної Сотні

Це день тиші й вдячності.

Ми згадуємо людей, які вийшли на Майдан за гідність, свободу і право жити у вільній країні. Вони були різного віку, з різних міст і сіл, з різними професіями та мріями. Але в один момент стали єдиними — заради України.

Їх назвали Героями Небесної Сотні.

Бо їхній подвиг — не про минуле. Він про нашу відповідальність сьогодні.

Пам’ятаємо.

Шануємо.

Не забуваємо.

В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставка про Героїв Небесної Сотні.

У БІЛОБОЖНИЦІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

20 лютого, у селі Білобожниця, біля пам’ятної стели Героям Небесної Сотні вшановували пам’ять загиблих під час Революції Гідності 2013-2014 років, а також всіх, хто віддав життя за волю та незалежність України.

Всечесні отці Михайло КРАВЧУК (ПЦУ), Андрій МЕЛЬНИК (УГКЦ) та Мар’ян ПОПЕЛЯР (РКЦвУ) відправили поминальну панахиду за Героями Небесної Сотні та всіма тими, хто поліг у боротьбі за вільну Україну.

Під час заходу присутні спільно виконали Державний гімн України, вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання і вогниками пам’ятних лампадок.

Голова Білобожницької громади Віктор ШЕПЕТА звернувся до присутніх, пригадуючи трагічні сторінки нашої історії та великий подвиг Героїв Небесної Сотні, який став початком великої боротьби за свободу, що триває й досі.

Художню частину заходу підготовлено працівниками культури Білобожницької громади спільно з Білобожницькою ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Небесна Сотня стала першим строєм нашого небесного війська, нагадуючи кожному: гідність дорожча за життя, а воля варта того, щоб за неї стояти до кінця.

Нехай пам’ять про Героїв стане нашою силою, а їхній подвиг – світлом, що веде крізь найтемніші часи.