20 лютого — День пам’яті Героїв Небесної Сотні

Це день тиші й вдячності.

Ми згадуємо людей, які вийшли на Майдан за гідність, свободу і право жити у вільній країні. Вони були різного віку, з різних міст і сіл, з різними професіями та мріями. Але в один момент стали єдиними — заради України.

Їх назвали Героями Небесної Сотні.

Бо їхній подвиг — не про минуле. Він про нашу відповідальність сьогодні.

Пам’ятаємо.

Шануємо.

Не забуваємо.

В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставка про Героїв Небесної Сотні.

24 лютого 2026 року виповнюється чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку розв'язала і веде російська федерація проти України та Українського народу з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, застосовуючи методи терору та акти геноциду. 

Учнями школи та шкільним бібліотекарем створена презентація.

Презентація присвячена четвертій річниці повномасштабного вторгнення в Україну та вшануванню мужності українського народу. Матеріал спрямований на формування патріотизму, історичної пам’яті та усвідомлення цінності свободи.

У презентації висвітлено події перших днів вторгнення, приклади героїзму українців, силу єдності суспільства та роль Збройних Сил України.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.

Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, із давніх часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Археологи знаходили це зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу, тощо).

Наш герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.

Тризуб об’єднує українських патріотів, наших хлопців та дівчат ЗСУ, він зображений на шевронах наших захисників, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

В шкільній бібліотеці учні ознайомились з книгами про тризуб як державний символ України

                              14 лютого День Валентина 

                                         Традиції святкування в Україні

    В Україні День закоханих увійшов у повсякденне життя

 в 1990-х після розпаду СРСР, поєднавши західні традиції

 з місцевими мотивами.

     Пари обмінюються валентинками з українськими віршами,

а в містах, таких як Київ чи Львів, проводять флешмоби

 з серцями та квітами.

    Традиційно це день романтичних прогулянок парками,

вечер із тематичними стравами та подарунків, які часто

 мають символічний або креативний характер.                                                        
    Сучасні українці додають у свято індивідуальність:

 від персоналізованих подарунків ручної роботи до

 благодійних ініціатив, наприклад, донатів на

підтримку ЗСУ в ім’я кохання. 2026 року, в умовах

 воєнного часу, День Валентина набув особливого сенсу:

він став днем вдячності за спільне виживання

та взаємну підтримку.                                                                                                            

      В школі оформили фотозону до Дня закоханих і

скриньку для вітальних листівок з святом.

В шкільній бібліотеі зібраний матеріал про святкування День Валентина,

а також оформлена виставка книг, ілюстрацій до Дня закохоних.

 

Сьогодні святкуємо радість читання разом. Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.

Всесвітній день читання вголос, глобальний рух за грамотність, відзначається для того, щоб підкреслити важливість читання вголос і обміну історіями. Цей особливий день, що відзначається різноманітними заходами та подіями, має на меті підкреслити силу слова та радість читання в громадах по всьому світу.

                                     2 лютого минає 125 років 

                                від дня народження 

                      Валер'яна Підмогильного (1901-1937рр.)

    2 лютого 1901 року – на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина) народився Валер’ян Підмогильний, письменник, талановитий прозаїк доби Розстріляного відродження. Свої перші пригодницькі твори видавав під псевдонімом Лорд Лісте         Талановитий письменник був одним із організаторів літературного угруповання «Ланка», яке 1926-го переіменоване в «Марс». Сюди входили талановиті письменники Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Тодось Осьмачка, Євген Плужник, Дмитро Фальківський.                                                                                                    Потужна літературна та видавнича діяльність сприяли популярності та авторитету Валер’яна Підмогильного. 8 грудня 1934-го НКВДисти заарештували письменника за начебто «участь у терористичній організації, яка мала на меті  терор проти керівників партії».                                                                                                                             Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР у березні 1935-го його засудили на десять років позбавлення волі. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення, продовжував писати. 3 листопада 1937-го Валер’яна Підмогильного разом з понад тисячею інших українських політичних в’язнів розстріляли в урочищі Сандармох.

Учні шкільної бібліотеки ознайомились з біографією та творчістю Валер’яна Підмогильного.

          

 

                        Стрітення Господнє

             Традиції святкування Стрітення 

    Стрітення Господнє завжди поєднувало народні та церковні традиції. У давнину вірили, що цього дня зима зустрічається з весною, і люди намагалися передбачити, хто з них переможе. Особливу увагу приділяли погоді, щоб зрозуміти, чи скоро прийде тепло.

    Після запровадження християнства на території сучасної України багато народних обрядів адаптувалися до церковних звичаїв. Зокрема, замість багаття почали запалювати свічки у храмах, які згодом освячували разом із водою. Освячену воду зберігали весь рік, вважаючи її цілющою. Нею окроплювали оселі, господарські приміщення та навіть худобу. Якщо хтось у сім'ї хворів, йому давали випити кілька ковтків цієї води. Свічками, освяченими на Стрітення, обкурювали будинок, вірячи, що вони захищають від злих сил.

    В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставка про святкування Стрітення Господнє.