У 2023 році українці святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем – 25 грудня. Тому Святий вечір випадає на 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів серед християнських традицій, який супроводжується масовими гуляннями та обрядами. Святкуванню Різдва передує 40-денний піст, який починається 15 листопада і триває по 24 грудня, а за юліанським календарем — з 28 листопада по 6 січня. Різдво вважається другим після Великодня великим святом, з ним пов’язано чимало традицій та обрядів.
- Головна сторінка
- Візитка шкільної бібліотеки
- ОНЛАЙН ПІДРУЧНИКИ
- Правила користування бібліотекою
- Моя бібліотека
- Нормативні документи
- Виховна робота
- Про мене
- Фотогаларея
- Досвід роботи
- Пам'ятки читачу
- Для батьків
- Шкільна бібліотека 2020
- Місячник шкільної бібліотеки
- Календар знаменних та памятних дат
- Дистанційне навчання
понеділок, 25 грудня 2023 р.
У 2023 році українці святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем – 25 грудня. Тому Святий вечір випадає на 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів серед християнських традицій, який супроводжується масовими гуляннями та обрядами. Святкуванню Різдва передує 40-денний піст, який починається 15 листопада і триває по 24 грудня, а за юліанським календарем — з 28 листопада по 6 січня. Різдво вважається другим після Великодня великим святом, з ним пов’язано чимало традицій та обрядів.
неділю, 10 грудня 2023 р.
Міжнародний день прав людини
10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.
Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.
Учні Блобожницької ЗОШ І-ІІІ ступенів ознайомилися з книжковою виставкою та з плакатом " Права дитини".
четвер, 7 грудня 2023 р.
7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі одразу ж набуло статусу всесвітнього. Це свято почали відзначати з 2019 року, щоб об’єднати жінок по всій країні та вшанувати важливі традиції.
Як виник День української хустки
Засновано свято з метою об’єднання жінок різних професій, віку та національності для збереження українських традицій. Адже здавна в українських сім’ях оберегом, символом кохання та злагоди служила саме хустка. День української хустки почали відзначати лише три роки тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.
Народні традиції
Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.
Дівчата та жінки раніше носили хустку протягом усього року. Водночас вона стала обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального становища жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Це також свідчило про рівень достатку сім’ї, адже заможні жінки покривали голову хустками з дорогих тканин, бідні – з дешевших.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Дивовижні, неповторні, з фантастичними кольорами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною кольоровою гамою. Вони посміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка – це й вузлик з вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на спеченому хлібі, на дитячій колисці… На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята.
Хустка – особливе вбрання українок. Тут поєднуються стримані кольори та витончені малюнки, яскраві фарби й ніжні візерунки, що відзначають ніжність і вишуканість українок, їхню природну красу. Українська хустка – невід’ємна частина української культурної спадщини. Вона є оберегом жінки з давніх-давен.
Цікаві факти про українську хустку
Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався у далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
Якщо у сім’ї хворіло немовля, його сповивали у мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб та злих думок і очей.
Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а тим більше з розпущеним волоссям. У народі це називали “засвітити волосся”.
Добра казка Миколая не зникає!
вівторок, 5 грудня 2023 р.
понеділок, 4 грудня 2023 р.
Щорічна Всеукраїнська акція «Національний тиждень читання», яку організує Український інститут книги, розпочнеться 4-го грудня.
Упродовж тижня, до 10-го грудня, відбудеться низка літературно-мистецьких заходів по всій Україні у різних форматах, зокрема, флешмоб у соціальних мережах «Кожен українець — амбасадор тижня читання», фахові дискусії, читацькі клуби, літературні вікторини та обговорення, поетичні читання й презентації книг.
«Бути своїми» — гасло цьогорічного Національного тижня читання. Воно має на меті показати важливість зв’язку між поколіннями, між читачами й літераторами, між усіма українцями, надто під час війни. У фокусі акції — постать Миколи Хвильового, 130 років від дня народження якого українці відзначатимуть 13-го грудня.
«Ми хочемо, аби читання стало повсякденною звичкою кожного українця, а наша Акція — гарною традицією в передріздвяний час об’єднуватися навколо читання, ділитися своїми великими й маленькими персональними читацькими рейтингами, обговорювати прочитане, підтримувати українську книжку, надто в такий темний і крихкий час для нашої країни, її культури зокрема. Нехай Національний тиждень читання надихає вас, ваших друзів, рідних, коханих, колег відвідати бібліотеку чи книгарню — це буде найліпшим різдвяним подарунком Українському інституту книги!», — зазначила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
В шкільній бібліотеці оформлено куток " 27 причин читати книгу".
Свій творчий шлях О.Олесь почав в 15 років. Він брав участь у випуску рукописного журналу «Комета», де й з’явилися його перші вірші. Також у юнацькі роки захоплювався театром.
Переїжджає до Будапешту. А потім оселяється у Празі. Не сприйняв події жовтня 1917 р, і у 1919р. він залишає рідний край.
З 1923 року до останнього дня свого життя живе у Чехії.
Останні роки поет жив у самотності та бідноті. Помер 22 липня 1944 р. невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель свого сина.
У 2017 р. останки було перевезено до Києва й поховано на Лук’янівському кладовищі.
Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).
пʼятницю, 1 грудня 2023 р.
Платон Микитович Воронько
110 років від дня народження Платона Микитовича Воронька (1913–1988), українського письменника, поета, публіциста
Платон Воронько народився 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті, потім навчався в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого поїхав до Таджикистану на «почесні» для молоді будівельні роботи, якими «славився» радянський час. Почав писати вірші «в шухляду». Після служби в армії повернувся на Сумщину, певний час працював учителем української мови та літератури, а 1937 року вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького, де здобували літературну освіту більшість радянських письменників. 1939 року Платона Воронька довго не відпускала війна – спершу на фінському фронті, потім на фронтах Другої світової (зокрема в партизанському з’єднанні Сидора Ковпака, де він був командиром підрозділу підривників). Після війни займався вже винятково літературною творчістю, а також двічі був депутатом Верховної Ради Радянської України.
Платона Воронька знають як «поета-пісняра» (за словами М. Рильського), багато його віршів покладено на музику.
В бібліотеці є книги Платона Воронька для учнів 1-4 класів.