Блог шкільної бібліотеки

                     Леся Українка — жінка, яка навчила українське слово звучати гордо.

Її часто намагалися зробити бронзовою: портрет на стіні, сторінка в підручнику, строгий профіль на банкноті. Але за цим образом — жива людина з тонким відчуттям краси, з іронією, пристрастю до музики і неймовірною внутрішньою дисципліною.

Вона виросла в родині, де українська мова була свідомим вибором, адже вже тоді українську мову заборонили вживати в публічній площині . Її мати — Олена Пчілка — виховувала дітей у повазі до культури й гідності. Та Леся не була чиєюсь “копією”. Вона рано навчилася відстоювати власний простір — у творчості, у переконаннях, у почуттях.

Її називали “єдиним мужчиною в українській літературі” — так сказав Іван Франко. Насправді ж у ній поєдналися твердість і ніжність. Вона могла писати драму про історичну несправедливість — і водночас створювати інтимні, майже шепітні рядки у листах.

Її дружба й листування з Ольга Кобилянська — це окрема історія жіночої солідарності й тонкого духовного зв’язку. А союз із Климент Квітка був партнерством двох однодумців: музика, фольклор, розмова на одній хвилі. Вона обирала близькість духу.

Леся не приймала мовчазної покори. У її текстах — гідність, що не схиляється. Її герої не живуть “як усі”, вони шукають правду, навіть якщо це складний шлях. Саме тому вона так сучасно звучить сьогодні.

Вона любила подорожі, сонце, музику. Вміла бути сильною — і водночас залишатися чутливою. В її постаті немає жалю — є світло й напруга творчої енергії.

Леся Українка — це не лише класика.

Це внутрішня свобода, яка не потребує дозволу.

У день її народження варто не лише згадати її ім’я, а й відкрити книгу, перечитати рядки, які стали частиною нашої душі. Бо Леся Українка — це не минуле. Це жива присутність України в слові.

                    Виставка  книг для учнів старших класів і для початкових класів , а також зібраний матеріал про Лесю Українку і розмішений  в папці "Леся Українка".

  В бібліотеці створений куток про Лесю Українку.

25 лютого, в центрі села Білобожниця біля погруддя Лесі Українки зібрались педагогічний колектив, учні й учениці Білобожницької ЗОШ І-ІІІ ступенів,, щоб відзначити 155-у річницю з Дня народження видатної української поетеси, драматурга і перекладачки.

За багаторічною традицією школи, учні поклали вінок вдячності до підніжжя пам'ятника нескореній мисткині.

Її життя — це тріумф волі над обставинами. Леся Українка була людиною дії, яка сама збудувала свій розум і свою долю. Вона не чекала на допомогу, а створювала можливості там, де їх не було.

Як співавторка нової української ідеї, Леся одною з перших заявила про те, що українська культура — це не про селянську хату, це про світовий рівень, про філософію та європейську глибину.

Нехай кожен рядок її поезії нагадує нам, що ми – нація вільних, сильних і незламних людей.

Бо доки живе велике слово українського народу, доти живе й наш непереможний дух.