У 2023 році українці святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем – 25 грудня. Тому Святий вечір випадає на 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів серед християнських традицій, який супроводжується масовими гуляннями та обрядами.                            Святкуванню Різдва передує 40-денний піст, який починається 15 листопада і триває по 24 грудня, а за юліанським календарем — з 28 листопада по 6 січня.   Різдво вважається другим після Великодня великим святом, з ним пов’язано чимало традицій та обрядів.

В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставк" З Різдвом Христовим".

 Шкільні коридори святково оформленні. Учні дізнаються про святкування , традиції та обряди  Різдва.

 

                      Міжнародний день прав людини

    10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

    Учні Блобожницької ЗОШ І-ІІІ ступенів ознайомилися  з книжковою виставкою та з плакатом " Права дитини".

    7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі одразу ж набуло статусу всесвітнього. Це свято почали відзначати з 2019 року, щоб об’єднати жінок по всій країні та вшанувати важливі традиції.

                                          Як виник День української хустки

    Засновано свято з метою об’єднання жінок різних професій, віку та національності для збереження українських традицій. Адже здавна в українських сім’ях оберегом, символом кохання та злагоди служила саме хустка. День української хустки почали відзначати лише три роки тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.

                                                           Народні традиції

Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.

Дівчата та жінки раніше носили хустку протягом усього року. Водночас вона стала обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального становища жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Це також свідчило про рівень достатку сім’ї, адже заможні жінки покривали голову хустками з дорогих тканин, бідні – з дешевших.

Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Дивовижні, неповторні, з фантастичними кольорами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною кольоровою гамою. Вони посміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка – це й вузлик з вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на спеченому хлібі, на дитячій колисці… На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята.

Хустка – особливе вбрання українок. Тут поєднуються стримані кольори та витончені малюнки, яскраві фарби й ніжні візерунки, що відзначають ніжність і вишуканість українок, їхню природну красу. Українська хустка – невід’ємна частина української культурної спадщини. Вона є оберегом жінки з давніх-давен.

                                            Цікаві факти про українську хустку

Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався у далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

Якщо у сім’ї хворіло немовля, його сповивали у мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб та злих думок і очей.

Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а тим більше з розпущеним волоссям. У народі це називали “засвітити волосся”. 

В цей день  педагогічний колектив та дівчата прийшли в школу з улюбленими  хустками.

 

Добра казка Миколая не зникає!

    Кожного року напередодні християнського свята Миколая наш освітній заклад проводить Передмиколаївську ходу «ангеликів». Уже склалася шкільна традиція, що цю місію виконують учениці 5-х класів. Заходячи у кожен клас із піснею про Чудотворця, звіщають про добрі справи Миколая і закликають учнів та учениць прагнути бути слухняними, старанними дітьми, робити добрі справи, щоб заслужити від Святого Миколая опіку, заступництво та подарунки…

В цей переддень шкільні «ангелики» розносять солодощі від наших благодійників - ПАП "Дзвін" та "Кернел". Так, завдяки доброму імені Святого Миколая, високим моральним цінностям та глибокій вірі в Бога і праведності існування на землі наші аграрії доводять, що не гроші, а любов, порядність, доброчесність і благородство правлять світом.

    Дякуємо Вам, дорогі меценати, за те, що своєю невтомною працею творите краще життя в Україні та завжди знаходите можливість продовжувати традицію добрих справ Святого Миколая!

    В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставка про святкування свята Миколая під назвою:

                        " Із неба в український край іде Святий Миколай". Учні можуть дізнатися про святкування свята та історію свята. Зібрана активом бібліотеки збірка віршів про Миколая.

      День Збройних сил України — святковий день на честь ЗСУ, встановлений постановою ВРУ 1993 року. Відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення 1991 року закону України «Про Збройні сили України». 

     Щорічна Всеукраїнська акція «Національний тиждень читання», яку організує Український інститут книги, розпочнеться 4-го грудня. 

Упродовж тижня, до 10-го грудня, відбудеться низка літературно-мистецьких заходів по всій Україні у різних форматах, зокрема, флешмоб у соціальних мережах «Кожен українець — амбасадор тижня читання», фахові дискусії, читацькі клуби, літературні вікторини та обговорення, поетичні читання й презентації книг. 

«Бути своїми» — гасло цьогорічного Національного тижня читання. Воно має на меті показати важливість зв’язку між поколіннями, між читачами й літераторами, між усіма українцями, надто під час війни. У фокусі акції — постать Миколи Хвильового, 130 років від дня народження якого українці відзначатимуть 13-го грудня.

«Ми хочемо, аби читання стало повсякденною звичкою кожного українця, а наша Акція — гарною традицією в передріздвяний час об’єднуватися навколо читання, ділитися своїми великими й маленькими персональними читацькими рейтингами, обговорювати прочитане, підтримувати українську книжку, надто в такий темний і крихкий час для нашої країни, її культури зокрема. Нехай Національний тиждень читання надихає вас, ваших друзів, рідних, коханих, колег відвідати бібліотеку чи книгарню — це буде найліпшим різдвяним подарунком Українському інституту книги!», — зазначила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

                В шкільній бібліотеці оформлено куток " 27 причин читати книгу".

Учні виготовили закладки для книжок.

                                 Дякую великим і малим волонтерам та волонтеркам! 

    Сьогодні відзначають не просто Міжнародний день волонтерів, сьогодні - день подяки небайдужим. Бо саме така риса рухає тими, хто споряджає, годує, одягає, лікує, облаштовує нашу армію. Хто збирає та жертвує кошти на наше воїнство. Без години відпочинку, без зиску та очікувань нагород. Дякую усім, хто не втомлюється попри втому та складнощі, яких стає, на жаль, більше. Дякую, що не тільки напередодні Дня Святого Миколая, ви робите дарунки, а є Миколаями нашого воїнства постійно. 

    Пишаюсь моїми друзями, знайомими, учнями - велика сила, і цю силу та любов ми щоразу втілюємо у якусь корисність для перемоги. Дякую усім, хто це підтримує та також вміє бути вдячним.

    Народився Олександр Олесь  в містечку Білопілля Харківської губернії 5 грудня 1878 року.          

  Батько працював на рибних промислах в Астрахані, де загинув, коли Сашкові було лише 11 років. Поет закінчив у Білопіллі початкову школу й училище, а з 15 років продовжив навчання у Дергачівській школі на Харківщині.

Свій творчий шлях О.Олесь почав в 15 років. Він брав участь у випуску рукописного журналу «Комета», де й з’явилися його перші вірші. Також у юнацькі роки захоплювався театром.

Переїжджає до Будапешту. А потім оселяється у Празі. Не сприйняв події жовтня 1917 р, і у 1919р. він залишає рідний край.

З 1923 року до останнього дня свого життя живе у Чехії.

Останні роки поет жив у самотності та бідноті. Помер 22 липня 1944 р. невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель свого сина.

У 2017 р. останки було перевезено до Києва й поховано на Лук’янівському кладовищі.

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).

                                  

Платон Микитович Воронько

      110 років від дня народження Платона Микитовича Воронька (1913–1988), українського письменника, поета, публіциста

    Платон Воронько народився 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті, потім навчався в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого поїхав до Таджикистану на «почесні» для молоді будівельні роботи, якими «славився» радянський час. Почав писати вірші «в шухляду». Після служби в армії повернувся на Сумщину, певний час працював учителем української мови та літератури, а 1937 року вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького, де здобували літературну освіту більшість радянських письменників. 1939 року Платона Воронька довго не відпускала війна – спершу на фінському фронті, потім на фронтах Другої світової (зокрема в партизанському з’єднанні Сидора Ковпака, де він був командиром підрозділу підривників). Після війни займався вже винятково літературною творчістю, а також двічі був депутатом Верховної Ради Радянської України.

    Платона Воронька знають як «поета-пісняра» (за словами М. Рильського), багато його віршів покладено на музику.

      В бібліотеці є книги Платона Воронька для учнів 1-4 класів.

 СНІД – це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. Для своєї життєдіяльності вірус повинен проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини

Бібліотекарем оформлена книжкова виставка на тему: " СНІДу- НІ!"

 Учні виконали  малюнки на тему: " СНІД- хвороба всього людства".