ПОКИ Є ВИ, МУЖНІ ЗАХИСНИКИ, УКРАЇНУ НЕ ЗЛАМАТИ!

Сьогодні, 31 січня 2024 року, у нашій школі відбулася зустріч із воїном ЗСУ Андрієм Петровим, батьком п'ятикласниці Діани. Завітав він на запрошення класного керівника Сави Л. Я. Захисник розповів про свої солдатські будні, про те, як йшли в наступ і боронились, про солдатську дружбу, відповів на запитання учасників зустрічі. Особливо цікавила учнів тема використання дронів. Всім відомо, що безпілотники підтримують піхоту, вражають ворожу техніку, залітають у бліндажі та окопи. Продемонструвавши відео та фото, наш воїн-односельчанин роз'яснив, які є види цих літальних апаратів, як правильно їх використовувати відносно ситуації на полі бою та поставленого завдання.

Бажаємо нашому воїну Андрію та всім захисникам ЗСУ витримки й сил! Хай Господь береже кожного на страшних дорогах війни! А ми єднаємось у спільній молитві, допомозі заради перемоги, яку у важких боях для всіх нас здобувають нащадки славних козаків - наші воїни Збройних Сил України!

Усі реакції:

15Галина Романів, Греньків Ольга та ще 13

 

 29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.

                                                  Бій під Крутами 

     У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.

Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.                                                            У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути  - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.              Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.  Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставка на тему: " Крути- бій за майбутнє!"

    В бібліотеці є книга під назвою" Крути- символ патріотизму і жертовності". Учні можуть ознайомитись про події під Крутами.

В цій книзі є сторінки" Героїзм захисників Крут у поезії".

Учні зібрали матеріал  про Герої Крут і зробили книжку  з віршами про події 1918року. 

В школі вдбулась урочиста лінійка памяті Герої Крут.

ЛІНІЙКА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

29 січня 1918.

Відстань у 106 років...

Такого ж гарту духу Герої...

Такої ж жорстокості і підступності ті ж варвари...

І таке ж наше розуміння... йти до кінця!

Захистити не зможеш Вітчизну свою

Словесами, сльозами й спокутами,

Бо не плакали ті, у страшному бою,

У засніженім полі під Крутами.

Скільки раз підіймались і падали ми,

Залишалися й далі закутими,

На граблі наступали і знову ішли,

Як в засніженім полі під Крутами.

Обирали не тих, довіряли не тим,

Скреготіли зубами стисну́тими,

Але іноді блискала наша зоря,

Як в засніженім полі під Крутами.

Підіймемося знову і знову підем

Під знаменами, ввись розгорну́тими,

Як ішли оті хлопці, у тому бою,

У засніженім полі під Крутами.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!

 

        27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, співавторами якої виступили 100 держав. У ній говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

   Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
    Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.
   Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву Голокост НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
                                              Пам’ятаймо заради майбутнього!

У шкільній бібліотеці організували виставку до Міжнародного дня Голокосту

                                                    

                                               З ДНЕМ СОБОРНОСТІ, МОЯ УКРАЇНО!

   Щорічно 22 січня Україна відзначає важливе та значуще свято — День Соборності, присвячений об'єднанню України, яке відбулося у 1919 році.  Вперше свято встановили у 1999 році як памʼять про "велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави". 

     Цей день покликаний нагадати кожному українцю про важливість свободи та незалежності. А також про те, що соборність — це не тільки спільна територія, а й духовна єдність, спільні ідеали, цінності та прагнення.

      У цей важливий для кожного українця день хочеться побажати, щоб над нашою землею завжди світило сонце і майорів синьо-жовтий стяг! Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети — процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.  І  ніякі перешкоди хай не зможуть нас розділити! Пам'ятаймо про це і йдімо до перемоги разом💛💙 

                                                          Слава Україні! Героям слава!

В шкільній бібліотеці оформлена книжкова виставка " З ДНЕМ СОБОРНОСТІ, МОЯ УКРАЇНО!"

                

    Цього дня люди можуть обіймати не лише своїх рідних та друзів, але й також незнайомців. Психологи вважають, що під час ритуалу дружнього дотику людини до людини створюється відчуття безпеки і комфорту.

    Започаткували Міжнародний день обіймів 21 січня в штаті Мічиган, США. Ідея створення свята належить одному з пасторів протестанської церкви Кевіну Заборні. Він вважав, що американці часто надто стримані і не вміють виявляти своїх справжніх почуттів. У своїх проповідях Кевін часто повторював: усі люди на Землі є братами та сестрами, а обійми допоможуть швидше це зрозуміти. Свято було започатковане у вузькому колі, але згодом розповсюдилося всім світом.

    Широкого поширення набув особливий рух Free Hugs («Безкоштовні обійми»). Його учасники проходять вулицями своїх міст 21 січня та обіймають.

 

                     20 січня, в Україні вшановуть пам'ять захисників Донецького аеропорту.

Оборона ДАПу – це тисячі історій хоробрості та звитяги. 242 дні кровопролитних боїв, які тривали з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року, українські військові, добровольчі формування, а з ними й медики з волонтерами, мужньо відбивали грізну навалу проросійських збройних угрупувань та окупаційних військ.

Факт того, що живі люди можуть так довго і стійко боронити свою територію, ніяк не вкладався в хворобливу систему моральних координат сепаратистів. Саме тому захисників аеропорту прозвали «кіборгами».

У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти.

Як у 2015 році Донецький аеропорт став символом оборони України від російських окупантів, так сьогодні фортецями залишаються українські міста, які демонструють усьому світові приклад української стійкості та мужності.

Згадуємо сьогодні у молитві незламних захисників, чий приклад нині слугує одним з джерел натхнення нашого народу, сповнюючи силою, нескореністю та волелюбством.

Вічна і світла пам'ять нашим Героям! Ми обов'язково вистоїмо і виборемо свою свободу!

           За новим церковним календарем сьогодні — Тетянин день, коли вшановують пам’ять святої мучениці Тетяни.

Вона також відома як Тетяна Римська. Народилась наприкінці ІІ століття в сім’ї римського проконсула. Тетяна, як і її батько, сповідувала християнство, і стала однією з перших жінок-дияконес Римської церкви. В ті часи в Римі ранні християни наражались на гоніння та переслідування. Префект міста Ульміян вмовляв Тетяну зректися своєї віри. А після відмови наказав піддати її тортурам. Зрештою Тетяни відтяли голову.

 11 січня в Україні і світі святкують Міжнародний день "Дякую".

 Часом через поспіх ми забуваємо подякувати людині за все те хороше, що вона для нас зробила.

 Але за допомогою одного простого слова можна не лише висловити вдячність, але й продемонструвати гарні манери і вихованість.

      Дякуємо всім Захисникам і Захисницям за те, що маємо можливість жити і працювати.

                                                               Степан Руданський

           6 січня Степану Руданському виповнюється 190 років з дня народження (1834-1873). Поет – лірик, перекладач, найвеселіший поет України залишив нам у спадщину ліричні вірші та гумористичні співомовки. Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Руданський називав «співомовками». «Співомовки» - це збірки гумористичних віршів, жартів, приказок і сміховинок. Співомовки С.Руданського мали значний вплив на сатирично-гумористичну творчість  І.Франка, Лесі Українки, В.Самійленка. Кращі традиції творчості «незрівянного анекдотиста» успадковані і сучасною літературою: всі українські гумористи й сатирики вчилися на співомовках Руданського, такі твори є в доробку А.Крижанівського, П.Глазового та ін.

Із 36 віршів 15 мають слово «пісня» в заголовку. Знаменита пісня «Повій вітре на Вкраїну» (1856р.) стала народною не лише в нас, а й у Данії – під назвою «Лети з вістями в рідний край». Поет підготував три рукописні збірки «Співомовки Вінка Руданського» (Вінок — переклад імені поета з грецької: стефанос — вінок). Проте усі спроби видати їх зазнали невдачі. Але твори його були популярними – їх переписували: пісні ставали народними, гуморески – народними анекдотами.

Основні твори С. Руданського складають три томи, переписані й оформлені самим поетом. Перший, під назвою „Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857”, вміщує пісні та балади в хронологічній послідовності їх написання. Другий — „Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857-1858 і 1859” — складається з 235 поезій, гуморесок, названих „приказками”, й вірша „Студент”. Третій — „Співомовки козака Вінка Руданського, 1859— 1860” — це пісні, приказки, легенди, історичні поеми.

Один з найталановитіших поетів пошевченківської доби Степан Руданський навіки утвердив своє ім’я в історії рідної літератури.

Степан Руданський  залишиться у спогадах та думках багатьох людей на довгі роки, тому що був не тільки цікавою та різносторонньою людиною, яка подарувала нам неперевершені твори, а ще й тому що він свого часу «у всіх кольорах» розказав та описав наших ворогів. Ворогів, які були за часів його життя, та тих самих, які існують і сьогодні. Через свою творчість Степан Васильович «відкриває людям очі» та ніби повз роки говорить, що не потрібно забувати, що до правди та справедливості, хоч як би це не було прикро, потрібно добиратися через перепони. Але ніколи не потрібно здаватися, а рухатися тільки вперед!

                В шкільній бібліотеці є твори Степана Руданського з якими можна ознайомитися.

        Хрещення Господнє — останнє зі свят різдвяного циклу. Цього дня віряни святкують здійснення Таїнства Хрещення, яке Ісус Христос здійснив у віці 30 років на річці Йордан. Тому вода на свято вважається священною, вона здатна очищати тіло та душу від хвороб чи гріхів. А ще українці полюбляють купатися цього дня в ополонці.

Водохреща має одну дату у всіх християнських конфесіях - 6 січня. 

                                                      Історія свята

У Біблії сказано, що Ісус Христос, досягши 30-річного віку, прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли він вийшов на берег, то із небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба.

Тому це свято ще називають Богоявленням. Віряни вважають, що саме Хрещення Господнє засвідчує таїнство Святої Трійці. Тому що саме в цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба.

Омий йорданською водою

Ті рани, що бійців болять.

Сховай їх, Боже, за собою.

Хай відпочинуть і посплять.

 

Бо їм так тяжко, о Ісусе…

І замерза в горнятку чай…

А рідні пишуть їм і плачуть:

"Ти там тримайся… ти тримай."

 

Тут люди ходять щедрувати.

Кутя, узвар і пампушки…

А там набої та гармати,

Примерзли сльози до щоки…

 

Так все терпіти, так стояти!

Їм всім потрібно сил святих!

Герої істинні... СОЛДАТИ.

Ми щиро молимось за них.

 

Тут спокій є. Тепло в родинах.

А на "нулі" - мороз тріщить.

Там теж стоїть чиясь дитина,

Тримає небо і не спить!

 

Нехай же кожен українець

Бійців згадає при столі.

Війна в країні не скінчилась…

Христос Хрестився! В ЙорданІ...

            Степа́н Андрі́йович Банде́ра — український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б.

Сьогодні, 1 січня ,українці пошановують115- річчя від дня народження

Степана Бандери.

Степан Бандера — це герой ХХ століття, найвидатніший теоретик і лідер національно-визвольного руху, людина-легенда у літописі історії України.

Настав час піднести його ім’я по всій вільній Україні, щоб кожна жива душа подякувала Богові за те, що послав нам таку світлу постать в найтемніші часи більшовицького режиму.

Степан Бандера підніс український патріотизм до найвищої жертовності.

Настав час, коли один каже:

“Слава Україні!” – і мільйони відповідають: “Героям Слава!”.

В шкільній бібліотеці є книжки про Степана Бандеру.