9 березня — день народження

Тараса Григоровича Шевченка ( 1814-1861)

Тарас  Григорович  Шевченко (відомий також як Кобзар; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч,  фольклорист, етнограф.

Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним училися читати.

Творчість Шевченка була багатогранною. Митець був і глибоким  ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і два уривки з інших п'єс; дев'ять повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), чотири статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів. Натомість у літературі про його мистецьку спадщину безпідставно приписувано йому чимало творів живопису і графіки інших авторів (досі зареєстровано 263 такі твори).

    

 

В шкільній бібліотеці оформлений стенд ілюстрацій  до творів Т.Г.Шевченка
" Твори Шевченка переживуть
віки і вічно будитимуть у
серцях людей благородні.великі почуття"
                      К.Станіславський

Оформлена книжкова виставка книгТ.Г. Шевченка на тему:"Читайте твори Т.Г.Шевченка"для учнів 1-4 класів.

Оформлена книжкова виставка книг Т.Г. Шевченка на тему: " Великий Кобзар"для учнів 5-11 класів.

  

Учнями школи 8-11 класів виготовленні презентації, розгортки про життя та творчість Тараса Шевченка.

Вчителями початкових класів оформлений коридор висловами Т.Г.Шевченка,учнівськими малюнками до творів Тараса Шевченка.

                                                        «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

                                                   Я в серці маю те, що не вмирає!»

( 152 роки від дня народження Лесі Українки.)

 Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я: Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; нар. 25 лютого 1871, Новоград-Волинський — †1 серпня 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. 

     Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

    Шкільний бібліотекар підготував книжкову виставку на тему: " Леся-славна дочка України"для учнів 5-11 класів. 

 Для початкових класів оформлена книжкова виставка 

" Твори Лесі Українки для дітей".

Класні керівники початкових класів оформили куточки про українську поетесу Лесю Українку

 

 

  Історія походження свята

Історія свята офіційно розпочинається від 1999 року, коли ЮНЕСКО прийняла рішення підтримати мовне різноманіття у світі. Його заснування пов'язано з подією, що відбулася 21 лютого 1952 року в Бангладеші (Східний Пакистан).

У цей день розстріляли місцевих протестувальників через їхнє бажання зберегти рідну мову. Оскільки влада країни визнала урду як єдину державну мову. Однак урду на той час розмовляли лише три відсотки населення.

Натомість більшість жителів Східного Пакистану послуговувалися бенґальською мовою. Таким чином, протестувальники загинули, обороняючи рідну мову. З 1971 року, коли Східний Пакистан став незалежною державою, в цей день згадують вбитих протестувальників, які стали народними мучениками.

З нагоди події, що сталася в Бангладеші, ЮНЕСКО затвердив 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Свято розпочали відзначати у 2000 році. Тож цього року ми робитимемо це вже 22-й раз. До слова, за даними ЮНЕСКО сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. 

                    В школі оформлена стіна з висловами про рідну мову.  

Бібліотекар оформив книжкову виставку " Наша мова- солов"їна...,де учні школи можуть збагатити  свої знання про рідну мову.

Педагог -організатор з вчителями української мови повели для учнів 5-11 класів провели змагання про знання висловів про мову

 Вчителі пчаткових класів провели класні години про рідну мову. Учні вивчили прислів"я,вірші ,пісні про мову

                                  

     

 

 

Результати пошуку

Фрагмент відповіді з Інтернету

    20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

 Ми вшановуємо пам'ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Шкільний біблотекар з активом ббліотеки оформили книжкову виставку: " День Героїв Небесної Сотні.".

В коридорі школи є стенди про події на майдані.

Класні керівники початкових класів провели класні години і оформили куточки

 " Небесна сотня" .

                                                                  Державний герб України

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).                                                                          

  За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

За посиланням на вас чекає мультик «Тризуб. Легенди України»

https://youtube.com/watch?v=mGhpVpzjwqU&feature=share
      В шкільній бібліотеці є книжки з яких можна більше взнати про тризуб.